До Дня Жінок та Дівчат у Науці

11.02.2021 13:03

Вітаємо всіх жінок та дівчат, які вирішили поєднати своє життя з наукою. Ви зробили чудовий та дуже важливий для людства вибір – пишаємося вами та бажаємо неосяжної допитливості, жвавості думок у процесі світопізнання, а також нових відкриттів!

ДЛЯ НАТХНЕННЯ ДАРУЄМО ПРИКЛАДИ ВАШИХ КОЛЕЖАНОК – ЖІНОК У НАУЦІ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ

Марія Склодовська-Кюрі (рік народження: 1867) – двічі лауреатка Нобелівської премії. Була першим медичним фізиком у світі. Саме її спостереження властивостей урану та торію призвели до відкриття такої властивості як радіоактивність та виявлення двох нових радіоактивних елементів: полонію (названого на честь батьківщини Марі – Польщі) і радію.

Рейчел Карсон (1907), США. Коло її наукових інтересів – біологія, зокрема морська біологія. Всесвітню популярність Карсон принесла книга «Мовчазна весна», присвячена шкідливій дії пестицидів на живі організми (перше видання «Silent spring» вийшло у 1962). Також Рейчел Карсон була активною діячкою у царині охорони природи. 

Ґрейс Гоппер (1906) – представниця комп'ютерних наук. Ґрейс програмувала перший американський комп'ютер, стала авторкою першого компілятора у 1952 році, авторка терміна “баг”. На її честь щорічно проводиться Computer Science Education Week (CSEdWeek) – Тиждень Комп'ютерної Освіти.

Розалінд Франклін (1920) – біофізик та кристалограф. Вона зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля та графіту. Завдяки якісним фотографіям Розалінд розрахувала приблизні розміри молекули ДНК і припустила, що вона має форму спіралі. Одночасно з Франклін намагалися зрозуміти структуру ДНК Джеймс Вотсон і Френсіс Крік та навіть створити її модель. Але припущення дослідників були хибними, аж поки до них випадково не потрапили роботи Розалінд Франклін. У 1962 році Вотсон і Крік отримали Нобелівську премію за створення правильної моделі ДНК. Франклін тоді вже померла (у 37 років). Пізніше Вотсон і Крік визнали, що без її робіт вони навряд чи здійснили своє відкриття.

Марія Гепперт-Маєр (1906) одна з небагатьох жінок-лауреаток Нобелівської премії з фізики (1963 рік). Вона отримала її разом з Гансом Єнсеном за відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра. Модель Гепперт-Маєр пояснювала існування магічних чисел у фізиці ядра. За її власним описом:

Уявіть собі кімнату з парами, що вальсують. Припустимо, що вони вальсують в кімнаті колами, одні з яких лежать всередині інших. Тепер уявіть, що ви можете розмістити на одне коло дві пари, якщо одна з них буде описувати коло за годинниковою стрілкою, а друга проти годинникової стрілки. Тепер додамо таке — нехай пари, рухаючись по колу, крім того, крутяться навколо своєї осі. Проте не всі пари з тих, що описують коло за годинниковою стрілкою, також обертаються за годинниковою стрілкою — деякі обертаються проти годинникової стрілки. Те ж саме протікає і з парами, які описують коло проти годинникової стрілки, — деякі обертаються за годинниковою стрілкою, а інші проти годинникової.

Джейн Гудолл (1934) – приматолог з Великобританії, етолог та антрополог, одна з найкращих у світі спеціалісток по найближчим родичам homo sapiens. ДНК людей і шимпанзе збігається на 98,6%, але ми дуже мало знали про цих мавп, доки у 1960 році дослідниця Джейн Гудолл не оселилася на заході Танзанії. Про шимпанзе Джейн казала:

Вони цілуються і обіймаються, вітаючи один одного, ляскають по плечу, висловлюючи підтримку і схвалення. Вони тиснуть руки. Вони торкаються один до одного, коли хочуть зняти нервозність і стрес. Вони так схожі на нас!

Ада Лавлейс (1815) – математик з Великобританії, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення (аналітичної машини). Цей перший прототип комп'ютера був розроблений математиком Чарльзом Беббіджем. Вона ж написала першу у світі комп'ютерну програму для його винаходу. Ада Лавлейс вважається першим програмістом в історії. У 1953 році, більш ніж через століття після її смерті, нотатки Ади Лавлейс про аналітичну машину були перевидані як додаток до книги «Швидше, ніж думка: симпозіум по цифровим обчислювальним машинам».

Барбара Мак-Клінток (1902) – цитогенетик, лауреатка Нобелівської премії з фізіології й медицини за відкриття мобільних елементів геному, таких як транспозони. Барбара розробила метод візуалізації хромосом клітин кукурудзи та застосувала мікроскопічний аналіз, щоб зробити безліч фундаментальних відкриттів у цитогенетиці, зокрема про рекомбінацію спадкової інформації.

Джоселін Белл Бернелл (1943) – британський астрофізик.  Белл стала першовідкривачем пульсарів — разом зі своїм науковим керівником Ентоні Г'юїшем. Через низку несприятливих бюрократичних перешкод Белл не отримала визнання на врученні Нобелівської премії з фізики 1974 року на відміну від Ентоні Г'юїшема. З того часу це є предметом суперечок. Про цей епізод Джоселін казала:

По-перше, суперечки про демаркацію між керівником і студентом завжди важкі, й, імовірно, їх неможливо вирішити. По-друге, саме керівник несе остаточну відповідальність за успіх або провал проєкту. Ми чуємо про випадки, коли керівник звинувачує свого учня в невдачі, але ми знаємо, що це в основному провина керівника. Мені здається, справедливо, що він також виграє від успіхів. По-третє, я вважаю, що нобелівські премії принизили б їх, якби вони були присуджені студентам-дослідникам, за винятком надзвичайних випадків, і я не вірю, що це один з них. Нарешті, я не засмучена через це — зрештою, я в хорошій компанії, чи не так?

Донна Стрікленд (1959) – дослідниця фізики лазерів, Канада. Третя жінка в історії, що отримала Нобелівську премію з фізики – наукова спільнота визнала ії за роботу, якою займалася ще в часи студентства. Разом зі своїм науковим наставником, Жераром Муру, Стрікленд розробила техніку підсилення чирпованих імпульсів, що має застосування в технологіях, які використовують лазерні промені, у хірургії, медицині та фундаментальних наукових дослідженнях.

Дороті Кроуфут Годжкін (1910) – вивчала біохімію. Розробила рентгеноструктурний аналіз білків. У співпраці з іншими науковцями встановила структуру пеніциліну та вітаміну B12. Отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин», а також встановила структуру інсуліну. 

Мері Еннінг (1799) – колекціонерка скам'янілостей та палеонтолог-любитель з Британії. Зробила низку відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду. Мері була відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки. З нею консультувалися щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Чому ж тоді вона – "любитель". Як жінка Мері Еннінг не мала права стати членом Лондонського Геологічного товариства й не отримувала відповідну нагороду за свої відкриття. В одному з листів вона писала:

Світ використав мене занадто жорстоко й, боюся, це зробило мене надто підозріливою до кожного

Єдиною роботою, опублікованою за її життя, став витяг з листа до редактора, який з'явився 1839 року в журналі Journal of Natural History

Сесілія Пейн‑Гапошкіна (1900) – вивчала астрономію, закінчила Кембриджський університет, переїхала до США та працювала в Гарвардському університеті в Гарвардській обсерваторії. Основні праці Сесілії – в галузі фізики зір. Сесілія Пейн‑Гапошкіна – перша жінка, яка отримала звання професора і очолила кафедру в Гарвардському університеті. На її честь названо астероїд 2039 Пейн-Гапошкіна.

Еммі Нетер (1882) – німецький математик, найбільш відома своїм внеском в абстрактну алгебру і теоретичну фізику. Нетер була однією з провідних співробітниць відділу математики в Геттінгенському університеті до 1933 року, її учнів іноді називали «хлопчиками Нетер». Її робота була основою для другого тому його відомого підручника 1931 року «Сучасна алгебра». Знайшла спосіб застосування умови обриву зростальних ланцюгів. Об'єкти, що задовольняють цій умові, називають «нетеровими» на її честь.

Дженніфер Дудна (1964) – науковиця з США, лауреатка Нобелівської премії з хімії 2020 року за розвиток методу редагування генома. Праці Дженніфер переважно присвячені структурній біології та біохімії. 

Енні Джамп Кеннон (1863) – викладачка університету, астрофізик, США. Кеннон проводила роботи зі спектральної класифікації зірок. Вона розробила базову версію класифікації зірок за температурою, яка досі застосовується в астрономії. У 1903 та 1907 роках склала каталоги змінних зірок. Відкрила близько 300 змінних і 5 нових зірок.

Ліза Майтнер (1878) – фізик і радіохімік. Проводила дослідження в галузі ядерної фізики, ядерної хімії і радіохімії. Ліза виявила, що процес ядерного поділу може породити ланцюгову реакцію, яка може призвести до великих викидів енергії. Ця заява викликала сенсацію в науковому середовищі. Знання, за допомогою яких можна було створити зброю неймовірної сили. Проте Майтнер відмовилася працювати у проєкті "Манхеттен", заявивши:

«Я не буду робити бомбу!»

Ширлі Енн Джексон (1946) – американська вчена-фізик. Стала першою жінкою та першою афроамериканкою – ректором політехнічного інституту Ренселлера (RPI), найстарішого технічного університету в США. Також Ширлі – перша афро-американська жінка, яка отримала докторський ступінь у Массачусетському технологічному інституті. Журнал «Discovery» 2002 році відніс Джексон до 50 найважливіших жінок у науці. У 2006 році отримала премію Американського товариства інженерів-механіків.

Геді Ламар (1914) – австрійсько-американська акторка та математично обдарована винахідниця. Разом з композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перестроювання частоти. Технологія «стибаючих частот», необхідна для бездротового зв'язку, була оцінена лише багато років потому.  

Мей Керол Джемісон (1956) – інженер та лікар. Стала першою афроамериканкою, відібраною NASA. Отримала кваліфікацію спеціаліста польоту, тестувала програмного забезпечення в лабораторії інтеграції електронного устаткування шатлів. Політ Джемісон на борту шаттла Індевор проходив з 12 по 20 вересня 1992 року. Мей покинула загін астронавтів в березні 1993 року та почала займатися пропагандою медичних знань і охороною здоров'я в Західній Африці. А ще, Мей отримала запрошення знятися в епізодичній ролі в одній з серій «Зоряного шляху» і стала першою справжньою астронавткою, що знялася в цьому фантастичному серіалі.