Криза ставлення до знань? Сучасне розуміння ролі і місця знань

1 вересня - прекрасний привід поміркувати про роль знань в нашому житті. Офіційне вшанування знань вже багато років є хронологічною позначкою початку навчального процесу в школах і ВУЗах. При цьому, знання як об'єкт не включають до сьогоднішнього порядку денного.

КРИЗА СТАВЛЕННЯ ДО ЗНАНЬ

Відправною точкою в міркуваннях подібного роду може служити вислів - людина розумна завжди задавалася питаннями про те як влаштований світ, допитливість нашого розуму намагалася розкрити загадки природи. Очевидно, що нескінченне різноманіття явищ природи описується деяким кінцевим набором первинних сутностей і відносинами між ними. І результатом пізнання (якщо завгодно спостереженням / спогляданням) цих сутностей є знання - цей будівельний матеріал, з якого ми зводимо картину світу.

Сучасний дискус про знання, штучно зведений до роздумів навколо «корисності» - активно культивується думка, що важливі ті знання, які приносять користь, тобто прибуток. «Прагматизм захопив світ» говорить Ігор Ханін, вказуючи на те, що не все має вимірюватися актуальністю, грошима, ефективністю, прибутковістю, і що тим самим ми випускаємо з виду дійсно важливі речі. Італійський філософ Нуччо Ордіне в своєму маніфесті «Корисність марного» стверджує, що «... знання, які вважаються марними (які не приносять прибуток) є основоположними для людства». Виходить, що ми непомітно самі для себе перестаємо бачити важливе, ми сліпнемо.

Микола Коперник, Ісаак Ньютон, Дмитро Менделєєв, Джеймс Максвелл, Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Володимир Вернадський і інші не керувались прагматизмом, з точки зору сучасників їх відкриття і досягнення були абсолютно марними, вони не приносили прибутку і не вирішували актуальних завдань бізнесу. Але їх масштабні відкриття, їх внесок в скарбничку світової науки дозволили зробити щось більше. Вони змітали сакральні теорії, догми, стереотипи, змінювали кордони держав. А значить знання і наука ставали планетарним явищем - знання не можуть бути закупорені десь в одному місці і не проявити себе в іншому. Геній Вернадського зміг вказати на це явище - на Ноосферу як вищий ступінь організації людського розуму. Накопичення знань провокувало культурні та світоглядні трансформації, що приводило в рух цілі континенти. Епоха Відродження, Новий час, промислові революції - віхи, які обумовлені освітою і прогресом в першу чергу науки. Кожне відкриття зробило прорив в нашому розумінні світоустрою - те, що ми спостерігали, ми могли усвідомити, пізнати й описати. Картина світу стрімко розширювалася - місця для «незрозумілого», «надприродного» ставало все менше, наші наукові горизонти досягли масштабів макро-і мікросвіту - інструменти людства сьогодні здатні досліджувати Всесвіт в діапазоні від 10-32 до 1026 м. І все це завдяки так званим “марним знанням”. На фоні цього є очевидною криза нашого ставлення до знань - в колективній свідомості це поняття редуцовано до необхідності отримати формальну освіту, досвід і практику, тим самим нівелюється і розмивається базова місія знань як планетарного інструменту для гармонійного розвитку людства і природи.

Криза ставлення до знань, очевидно, лежить в спотворенні системи цінностей, в яку не вписуються чисті знання і безумовна наука. Система координат, в якій і «корисні» і «непотрібні» знання будуть рівноцінні, в основі своїй має містити правильні культурні орієнтири, де у фокусі буде не тільки життєвий прагматизм (як життєва необхідність), а й наше ставлення до майбутнього природи і людини.
 
ЗНАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО

Особливістю нашого часу є масове використання цифрових технологій, в результаті спостерігаємо трансформацію суспільних відносин і становлення інформаційного суспільства, для якого характерним є зміщення базової осі взаємодії «людина-природа» і «людина-людина» на «людина-інформація». Сучасні засоби обробки інформації дозволяють використовувати інформаційні моделі як аналоги реального світу. Оцифровані математичні моделі як відображення об'єктивної реальності стають опосередкованим предметом дослідження. Тим самим зруйнувалася вікова практика безпосереднього контакту об'єкта і дослідника.

Макс Поляков і Ігор Ханін відзначають:

 

Поява інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) деформувало інформаційні практики, порушивши єдність і гармонію між процесами обробки і застосуванням даних, які складалися століттями.

 

Важливою особливістю інформаційного суспільства є той факт, що знання доступні абсолютно всім - вони знаходяться на відстані одного пошукового запиту.

На початку 20-го століття Вернадський відзначає зростання динаміки наукової творчості, в середині 20-го століття фон Нейман пророкує настання моменту часу, коли людські знання перестануть встигати за розвитком технології, на початку 21-го століття Курцвейл популяризує модель технологічної сингулярності - точки в часі, коли накопичені знання і технології перестануть бути доступні людському розуму.

Здавалося б, наявність «прискорювачів» у вигляді ІКТ, збільшення накопичених знань і їх доступність повинні визначити прискорення наукового прогресу і накопичення знань, але водночас явних проривів в світогляді ми не спостерігаємо. Тобто обсяг знань зростає, але це не призводить до кроків вперед - ми тупцюємо на місці - «інформаційна бульбашка» збільшується. На обличчя свого роду інфляційна картина, коли умовна питома одиниця знання з часом втрачає свою значущість і свою цінність. Інфляція знань як явище відоме всім - на індивідуальному рівні вона проявляється у втраті з часом актуальності набутих знань - то, що було цінним уміння/практикою вчора, сьогодні вже марно. Відзначимо, що у цього явища є і позитивна риса, а саме у формуванні зовнішнього запиту на постійне оновлення індивідуальних знань - longlife learning - навчання протягом життя. Але в глобальному масштабі ми просто починаємо бігти швидше на одному місці. Мамардашвілі пропонує вихід з ситуації в «деструкції-реконструкції розуміння» - свого роду ревізії онтологічних основ нашого сприйняття світу. А це дуже непроста вправа! У цьому ключі надзвичайно зростає роль окремої особистості, оскільки ревізія, перегляд, перебудова, реформування однозначно вимагає не тільки видатних морально-вольових якостей, а й здатності протистояти сакралізованим догмам і стереотипам в науці, соціумі, культурі та бізнесі.
 
ІНЖИНІРИНГОВА ШКОЛА НООСФЕРА

Інжиніринг варто розуміти в широкому сенсі, як свідому діяльність, спрямовану на досягнення конкретних результатів. Інжинірингова школа Ноосфера (Noosphere Engineering School) - не просто місце проектної діяльності для молоді. Ми бачимо її як прообраз ноосфери - організованої мережі для обміну знаннями, як майданчик для наукової та інженерної творчості.

В умовах інфляції знань зростає необхідність в пошуку нових форматів отримання адекватних знань. Інерційність і неповороткість як традиційної системи освіти, так і академічної науки не сприяє ефективному вирішенню цього завдання. Синергія бізнесу, науки та освіти в рамках Інжинірингової Школи формує саме той необхідний місток між практичною і теоретичною сторонами справи, дозволяє трансформувати наукові знання в прикладну площину.

Найважливішим завданням ми бачимо в організації проектної діяльності для студентів. І тут під проектом ми розуміємо "projectus", що в перекладі з латині «кинутий вперед», в цьому контексті проектна діяльність являє собою певну школу життя, де може проявити себе молодь. Такий підхід на наш погляд є єдино вірним для пошуку і підтримки rock stars, які готові і здатні проявити свою пасіонарність, які повинні стати провідниками майбутніх трансформацій, про які згадувалося вище.

* Пасіонарність (від фр. Passionner - «захоплювати, порушувати, розпалювати пристрасть») - це непереборне внутрішнє прагнення до діяльності, спрямованої на зміну свого життя, навколишнього оточення, статусу-кво.

Крім того, Інжинірингова школа Noosphere це:

• територія творчої свободи, свободи мислення - ми переконані, що тільки вільні особистості здатні трансформувати світ, об'єднувати і об'єднуватися навколо ідеї;
• точка зростання інновацій, здатних змінити світ;
• майданчик для популяризації інноваційної діяльності, науки, знань і інженерної справи;

Діяльність Інжинірингової школи Noosphere пов'язана зі знаннями. Ми їх цінуємо, поважаємо і готові примножувати.

Приєднуйтесь!