Дисертація на тему розвитку інжинірингових шкіл в Україні

7 жовтня співзасновник Noosphere Engineering School та голова правління ГО “Асоціація Ноосфера”, Михайло Володимирович Рябоконь, захистив дисертацію та отримав науковий ступінь доктора філософії (PhD) у галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю «Економіка». Захист відбувся у Черкаському державному технологічному університеті, на базі якого працює одна з науково-технічних лабораторій Noosphere Engineering School.

Цікавою та важливою для Noosphere Engineering School є тема дисертації: «Розвиток інжинірингових шкіл в національній інноваційній системі». Метою досліджень Михайла Володимировича стало теоретичне обґрунтування принципів розвитку інжинірингових шкіл та формування практичних рекомендацій щодо підвищення їх ефективності в національній інноваційній системі України (далі НІС)

Хочемо познайомити вас з основними тезами наукової роботи нашого співзасновника.

ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Специфіка сучасної економіки, що зазнає впливу четвертої промислової революції, зумовлює зростання попиту на кваліфікованих фахівців, здатних працювати у нових високотехнологічних сферах. Отже, нині суттєво підвищується значення освіти та розширюється її роль.

“Динамізм інновацій потребує тісного зв’язку і взаємодії освіти з інноваційним сектором, зумовлює появу нових вимог до якості підготовки фахівців та вимагає удосконалення моделей і програм навчання. У комплексі це може бути вирішено за рахунок створення нових освітніх установ, у тому числі на базі Вищої школи.” - зазначає Михайло Рябоконь. 

Потреба в збільшенні рівня інноваційної активності, відродженні науки, модернізації освіти є вкрай актуальною для України. Для вирішення завдання підготовки фахівців Михайло Володимирович пропонує новий вид освітніх установ – інжинірингові школи, у яких освітня діяльність поєднується зі створенням реальних інновацій. 

Філософською та ідеологічною основою концепції інжинірингових шкіл стали ідеї Володимира Вернадського про ноосферу, а також авторські напрацювання провідних світових та вітчизняних вчених, таких як Крістофер Фрімен (англ. Christopher Freeman), Джордж Мур (англ. George Edward Mooreа), Альфред Вебер (нім. Alfred Weber), Ігор Григорович Ханін, Максим Валерійович Поляков та інші науковці в галузі інноваційного розвитку.

Зокрема, Михайло Володимирович наголошує на можливості покращити інноваційне середовище міст України, використовуючи концепцію ноосферних міст, запропоновану Ігорем Григоровичем Ханіним. Ця концепція передбачає діяльність університетів як центрів знань ноосферних міст. Важливим доповненням університету, згідно з баченням Михайла Володимировича, є саме інжинірингова школа, яка зв’язує «ядро» знань та освіти з реальним інноваційним сектором. Крім того, через діяльність інжинірингових шкіл та громадської організації “Асоціація Ноосфера” в цілому поширюється ноосферне мислення як основа для розвитку науки і суспільства — мова про концепцію ноосфери, запропоновану та розвинуту видатним Володимиром Вернадським.

ПРАКТИЧНА СКЛАДОВА НАУКОВОЇ РОБОТИ

Перша Інжинірингова школа Noosphere (англ. Noosphere Engineering School) була відкрита за ініціативи доктора економічних наук та мецената Максима Валерійовича Полякова у 2014 році в Дніпрі. У 2020 році працює вже 8 лабораторій в 5 містах України. До навчальної, проєктної та практичної діяльності лабораторій долучилися понад 10 тисяч студентів. Noosphere Engineering School є фундаментальним елементом екосистеми Громадської організації “Асоціація Noosphere” та забезпечує вертикальну інтеграцію знань в ланцюзі Філософія-Наука-Бізнес.

Практична діяльність інжинірингових шкіл побудована на функціонуванні спеціальних лабораторій. У них поєднуються колективна та індивідуальна підготовка, менторство; використовуються сучасні підходи навчання і мотивації. У дисертаційній доповіді Михайло Рябоконь підкреслив, що насамперед інжинірингові школи будують свою діяльність навколо створення злагоджених команд, адже, як підтверджує практика, це суттєво підвищує ймовірність успішного запуску інноваційних проєктів. Лабораторії шкіл надають технічну, технологічну, менторську та маркетингову підтримку інноваційним проєктам, включаючи інфраструктуру для розробок, створення прототипів, а також стартовий капітал.

“В інжинірингових школах реалізовано нову, автентичну, проєктно-діяльнісну модель навчання з акцентом на розробці інновацій, де підготовка фахівців відбувається в процесі виконання реальних проєктів, охоплюючи різні модулі, що дає студентам можливість отримати всебічний досвід” - говорить Михайло Володимирович.

Концептуальні засади та особливості функціонування інжинірингових шкіл, викладені у наукових напрацюваннях здобувача, добре ілюструють наведені схеми.

Структурно-логічна схема концепції Інжинірингових шкіл Noosphere

Модель організації інноваційного процесу на базі інжинірингових шкіл

Серед питань опонентів захисту було чимало уточнень щодо відмінностей інжинірингових шкіл від інкубаторів та акселераторів і щодо стратегії їх довгострокового розвитку. Говорячи про відмінності здобувач дисертації підкреслив:

На відміну від існуючих інкубаторів бізнесу, отримання частки прибутку нових підприємств (утворення яких можливо у разі успішного розвитку проєкту) в інжинірингових школах передбачено лише тоді, коли молоді підприємства вийдуть на рівень стабільного функціонування.

Інші особливості функціонування Шкіл наведені у натупній таблиці:

Цікаво ознайомитися й зі стратегією розвитку Інжинірингових шкіл, запропонованою доповідачем, та етапами її втілення:

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕДУРИ ЗАХИСТУ

Захист Михайла Володимировича став першим у місті Черкаси прикладом атестації докторів філософії на присудження ступеня PhD за новими стандартами МОН, які набули чинності навесні минулого року та передбачають створення разових вчених рад. До складу вченої ради на цьому захисті увійшли рецензенти: доктор економічних наук, доцент Павловська Анна Станіславівна, професор кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Черкаського державного технологічного університету; кандидат економічних наук Лещенко Марина Миколаївна, доцент кафедри міжнародної економіки та бізнесу Черкаського державного технологічного університету. Опонентами захисту стали: доктор економічних наук, професор Каленюк Ірина Сергіївна, головний науковий співробітник науково-дослідного інституту економічного розвитку Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; доктор економічних наук, професор, Левченко Олександр Миколайович,  проректор з наукової роботи Центральноукраїнського національного технічного університету. Науковим керівником дисертації була доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу Черкаського державного технологічного університету Петкова Леся Омелянівна.

Опоненти захисту відвідали Інжинірингову школу Noosphere, яка діє на базі ЧДТУ та ознайомилися з реальним предметом досліджень. Гості відчули атмосферу інноваційної лабораторії: саме тут студенти мають можливість безкоштовно втілювати свої ідеї, створювати прототипи або mvp для власних стартапів та відчули атмосферу інноваційної лабораторії. Почесні гості відзначили, що вони вперше бачать не лише загальні рекомендації щодо впровадження наукової діяльності, але й реальний реалізований проєкт. І це надихає.

ПІДСУМКИ

У Noosphere ми віримо, що філософія є основою успішної бізнес-діяльності і будь-які теоретичні знання мають бути реалізовані на практиці. Тому ми заохочуємо однодумців до наукової співпраці та запрошуємо студентів та інноваторів України до Noosphere Engineering School. Давайте створювати інженерні стартапи, розвивати бізнес-ідеї до рівня успішних технологічних продуктів та підвищувати ефективність інноваційної системи України.